Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (16) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Семенина Г$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Беседін В. М. Патоморфологія плодових оболонок при маловодді [Електронний ресурс] / В. М. Беседін, Г. Б. Семенина, С. А. Томашова // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 1. - С. 59-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_1_32 | ||
| 2. |
Семенина Г. Б. Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та аналіз стану потомства у жінок із синдромом полікістозних яєчників в анамнезі [Електронний ресурс] / Г. Б. Семенина, В. М. Бесєдін, Б. З. Стах // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 2. - С. 45-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2006_2_23 | ||
| 3. | 
Маркін Л. Б. Ефективність парентерального застосування прогестерону при невиношуванні вагітності у жінок з ендокринним безпліддям [Електронний ресурс] / Л. Б. Маркін, Г. Б. Семенина // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2013. - № 1. - С. 19-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kff_2013_1_4 | ||
| 4. | 
Семенина Г. Б. Сучасний погляд на проблему ожиріння у вагітних (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Г. Б. Семенина, А. В. Старикович // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - № 2. - С. 158-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2015_2_47 | ||
| 5. |
Семенина Г. Б. Проблема ожиріння у вагітних: акушерські та анестезіологічні ризики [Електронний ресурс] / Г. Б. Семенина, О. О. Півень // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2015. - № 1-2. - С. 143-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kff_2015_1-2_25 | ||
| 6. | 
Маркін Л. Б. Профілактика невиношування вагітності після індукції овуляції в жінок з ендокринним непліддям в анамнезі [Електронний ресурс] / Л. Б. Маркін, К. Л. Шатилович, Г. Б. Семенина // Запорожский медицинский журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 484-490. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2019_21_4_12 Назначение скорректированной поддерживающей гормональной терапии в ранние сроки индуцированной беременности - одно из наиболее эффективных средств, способствующих снижению репродуктивных потерь. Цель работы - усовершенствование поддерживающей гормональной терапии в ранние сроки индуцированной беременности у пациенток с эндокринным бесплодием различного генеза в анамнезе. У 44 женщин с индуцированной одноплодной беременностью и ановуляторным бесплодием в анамнезе и у 20 здоровых беременных проводили ультразвуковой и гормональный мониторинг I триместра беременности. В зависимости от динамики гормональных изменений пациенткам с индуцированной беременностью назначали корректирующую гормональную терапию. Основным критерием эффективности лечебных мероприятий считали пролонгирование беременности до 12 недель. Статистическую обработку проводили с применением пакета программ Stat Soft "Statistica" v.6.0, Microsoft Excel XP. Несмотря на экзогенное введение гестагенов, в группе женщин с ановуляторным бесплодием в анамнезе установлена высокая частота угрозы выкидыша (47,7 %), патологии хориона (29,5 %), прерывания беременности (27,3 %). У пациенток с прерванной беременностью с гипоталамо-гипофизарной недостаточностью (ГГН) гормональный мониторинг показал изначально низкий уровень <$E beta>-субъединицы хорионического гонадотропина (<$E beta>-ХГ), нормальный уровень прогестерона (П), однако неадекватный прирост <$E beta>-ХГ и П в динамике; у пациенток с гиперпролактинемией (ГПРЛ) - сверхвысокие концентрации П, нормальный уровень <$E beta>-ХГ в ранние сроки беременности и постепенное снижение их уровня в течение I триместра; у пациенток с гиперандрогенией (ГА) - сверхвысокие концентрации П в начале и прогрессирующее их снижение в течение I триместра, недостаточный прирост <$E beta>-ХГ с начала исследования, сочетавшийся с повышенным уровнем андрогенов - дегидроэпиандростерона сульфата и/или свободного тестостерона. Выводы: при ведении индуцированной беременности у пациенток с эндокринным бесплодием в анамнезе в начале I триместра необходимо определять концентрацию гормонов П и <$E beta>-ХГ для подбора соответствующей гормональной поддержки. Критическими для этих беременных являются первые недели гестации (гиперконцентрации гормонов) и середина I триместра (регрессия желтого тела). Адекватный прирост <$E beta>-ХГ на фоне нормо- или гиперпрогестеронемии у женщин с ГА и ГПРЛ в течение первых недель беременности - показание к отмене экзогенного введения гестагенов с последующим возможным продлением терапии после 6 - 7 недели гестации под контролем уровня П и <$E beta>-ХГ в динамике. Пациентки с ГГН должны получать постоянную гормональную поддержку гестагенами с начала беременности в высоких терапевтических дозах.Назначение скорректированной поддерживающей гормональной терапии в ранние сроки индуцированной беременности - одно из наиболее эффективных средств, способствующих снижению репродуктивных потерь. Цель работы - усовершенствование поддерживающей гормональной терапии в ранние сроки индуцированной беременности у пациенток с эндокринным бесплодием различного генеза в анамнезе. У 44 женщин с индуцированной одноплодной беременностью и ановуляторным бесплодием в анамнезе и у 20 здоровых беременных проводили ультразвуковой и гормональный мониторинг I триместра беременности. В зависимости от динамики гормональных изменений пациенткам с индуцированной беременностью назначали корректирующую гормональную терапию. Основным критерием эффективности лечебных мероприятий считали пролонгирование беременности до 12 недель. Статистическую обработку проводили с применением пакета программ Stat Soft "Statistica" v.6.0, Microsoft Excel XP. Несмотря на экзогенное введение гестагенов, в группе женщин с ановуляторным бесплодием в анамнезе установлена высокая частота угрозы выкидыша (47,7 %), патологии хориона (29,5 %), прерывания беременности (27,3 %). У пациенток с прерванной беременностью с гипоталамо-гипофизарной недостаточностью (ГГН) гормональный мониторинг показал изначально низкий уровень <$E beta>-субъединицы хорионического гонадотропина (<$E beta>-ХГ), нормальный уровень прогестерона (П), однако неадекватный прирост <$E beta>-ХГ и П в динамике; у пациенток с гиперпролактинемией (ГПРЛ) - сверхвысокие концентрации П, нормальный уровень <$E beta>-ХГ в ранние сроки беременности и постепенное снижение их уровня в течение I триместра; у пациенток с гиперандрогенией (ГА) - сверхвысокие концентрации П в начале и прогрессирующее их снижение в течение I триместра, недостаточный прирост <$E beta>-ХГ с начала исследования, сочетавшийся с повышенным уровнем андрогенов - дегидроэпиандростерона сульфата и/или свободного тестостерона. Выводы: при ведении индуцированной беременности у пациенток с эндокринным бесплодием в анамнезе в начале I триместра необходимо определять концентрацию гормонов П и <$E beta>-ХГ для подбора соответствующей гормональной поддержки. Критическими для этих беременных являются первые недели гестации (гиперконцентрации гормонов) и середина I триместра (регрессия желтого тела). Адекватный прирост <$E beta>-ХГ на фоне нормо- или гиперпрогестеронемии у женщин с ГА и ГПРЛ в течение первых недель беременности - показание к отмене экзогенного введения гестагенов с последующим возможным продлением терапии после 6 - 7 недели гестации под контролем уровня П и <$E beta>-ХГ в динамике. Пациентки с ГГН должны получать постоянную гормональную поддержку гестагенами с начала беременности в высоких терапевтических дозах. | ||
| 7. | 
Семенина Г. Б. Оваріальні фактори в патогенезі хронічної ановуляції при синдромі полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Г. Б. Семенина, В. І. Паньків, Н. В. Пашковська, О. О. Коритко, І. В. Паньків // Проблеми ендокринної патології. - 2020. - № 1. - С. 65-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2020_1_11 | ||
| 8. | 
Семенина Г. Б. Ендокринні та обмінно-метаболічні порушення в жінок із синдромом полікістозних яєчників і нові можливості їхньої корекції [Електронний ресурс] / Г. Б. Семенина // Репродуктивна ендокринологія. - 2016. - № 6. - С. 69-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2016_6_12 Представлено результати обстеження гормонального та обмінно-метаболічного балансу в жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Під спостереженням знаходилось 67 жінок із СПКЯ та 30 здорових жінок, які склали контрольну групу. В залежності від індексу маси тіла пацієнтки розділені на відповідні підгрупи. Аналіз результатів обмінно-метаболічних обстежень виявив, що клінічний фенотип СПКЯ із надлишковою масою тіла характеризувався поєднанням інсулінорезистентності натще, зниженою інсуліночутливістю, аддітивною гіперінсулінемією та порушенням утилізації глюкози, високим базальним рівнем кортизолу та його супресією після навантаження глюкозою, дисліпідемією з підвищенням вмісту загального холестерину, ліпопротеїнів низької і дуже низької щільності, тригліцеридів натще та після навантаження і зниженням рівня ліпопротеїнів високої щільності. Клінічний фенотип СПКЯ із нормальною масою тіла характеризувався тенденцією до абдомінальної акумуляції жиру при відсутності надлишкової маси тіла, зниженням метаболічного кліренсу глюкози і підвищенням рівня двогодинного глюкозотолерантного тесту інсуліну та глюкози натще, базальною гіперкортизолемією та супресією кортизолу на тлі навантаження глюкозою, а також дисліпідемією у вигляді зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності. Згадані зміни є можливими факторами ризику формування в жінок із СПКЯ серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу, а під час вагітності - гестаційного цукрового діабету. Крім того, в жінок із СПКЯ частіше розвиваються такі ускладнення вагітності, як невиношування, синдром затримки розвитку плода, гіпертензія, індукована вагітність та прееклампсія. З метою профілактики ускладнень вагітності в обстежених жінок протягом 6 місяців застосовувався комбінований препарат mesix, який містить D-Chiro-inositol. Оцінка клінічної та лабораторної ефективності лікування показала позитивний вплив на менструальний цикл у 57,4 %, гормональний баланс у 78,9 % та обмінно-метаболічні порушення у 63,2 % пацієнток із СПКЯ. З огляду на це автор статті відзначає необхідність дослідження ефективності більш тривалого застосування препарату, беручи до уваги його безпечність та економічну адекватність. | ||
| 9. |
Семенина Г. Б. Вдосконалення ведення післяопераційного періоду у жінок із пролапсами геніталій [Електронний ресурс] / Г. Б. Семенина // Репродуктивна ендокринологія. - 2015. - № 4. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2015_4_14 Здійснено пошук шляхів оптимізації ведення післяопераційного періоду у жінок із пролапсом геніталій за рахунок інтенсифікації трофічних, регенеративних процесів у тканинах і зниження частоти інфекційних ускладнень. Шляхом обстеження 57 жінок із пролапсом геніталій показано, що додаткове місцеве застосування комбінованого препарату, який містить хлоргексидин і декспантенол (n = 30), покращує клінічну ефективність терапії післяопераційного періоду в порівнянні з традиційним лікуванням (n = 27). | ||
| 10. |
Маркін Л. Б. Профілактика інфекційно-запальних ускладнень при травмі нижніх відділів пологових шляхів [Електронний ресурс] / Л. Б. Маркін, Г. Б. Семенина, К. Л. Шатилович, Г. Я. Кунинець, О. В. Шахова // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 3. - С. 101-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2020_3_18 Мета дослідження - оцінка ефективності використання антимікробного антисептичного засобу Феміклін для профілактики ранової інфекції в породіль із травмами нижніх відділів пологових шляхів. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 65 породіль. Першу групу спостереження склали 33 породіллі, яким було виконане хірургічне лікування з приводу розриву промежини II ступеня або епізіотомії. У післяопераційному періоді жінкам обробляли зовнішні статеві органи дезінфікуючими розчинами (розчини калію перманганату, хлоргексидину) тричі на день впродовж перших 2 - 3 діб, проводили суху обробку швів на промежині розчином йоду впродовж 5 діб. Другу групу спостереження склали 32 породіллі з розривом промежини II ступеня або епізіотомією, яким, окрім проведення наведених вище профілактично-терапевтичних заходів, додатково впродовж 5 діб призначали вагінальні таблетки Феміклін. При визначенні ефективності даних заходів враховували наявність ускладнень післяпологового періоду (інфільтрація або нагноєння швів у ділянці піхви і промежини), проводили мікроскопію виділень із піхви до початку лікування та на 5 добу після пологів. Для оцінки перебігу ранового процесу здійснювали цитологічний контроль мазків-відбитків зі швів з боку слизової піхви на 5 добу післяпологового періоду. Результати. Після проведеного лікування препаратом Феміклін у пацієнток II групи виявлено більш достовірне покращення бактеріологічного статусу піхви порівняно з жінками I групи. Сприятливий перебіг процесу регенерації тканин у всіх пацієнток II групи, клінічним підтвердженням чого стала відсутність нагноєння і розходження країв рани промежини, доводить ефективність застосування препарату на основі деквалінію хлориду для профілактики ранової інфекції у породіль. Вагомою перевагою місцевого введення препарату є відсутність суттєвого негативного впливу на лактобацилярний пул мікрофлори, що особливо важливо для відновлення піхвового нормоценозу в післяпологовому періоді. Висновок: місцеве застосування антисептичного препарату Феміклін забезпечує зниження в 3 рази частоти інфекційно-запальних ускладнень при травмі нижніх відділів пологових шляхів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |